Хто може оформити приватне страхування?

Приватне страхування можуть оформити тільки ті, хто не підлягає обов'язковому страхуванню: такими особами є самозайняті, державні службовці та всі працівники із зарплатою вище за ліміт обов'язкового страхування в 69.300 євро на рік. Кожен, хто перевищує річний ліміт доходу (JAE - Jahresarbeitsentgeltgrenze) протягом одного року, може вийти з системи державного медичного страхування та оформити приватне страхування.

Самозайняті особи та державні службовці можуть оформити приватне страхування незалежно від їхнього доходу. Державні службовці отримують субсидію на медичні витрати від держави. Приватне медичне страхування пропонує тарифи за квотами, які пристосовані до державних службовців, і тому воно зазвичай перевершує державне медичне страхування.

Студенти та лікарі, які проходять стажування, також можуть бути звільнені від обов’язкового страхування у державних медичних страхових компаніях та шукати приватне медичне страхування. Зрештою, митці та публіцисти можуть бути звільнені від обов’язкового страхування. Близько семи мільйонів людей у Німеччині оформили комплексне приватне медичне страхування.

При державному медичному страхуванні внесок базується на економічній спроможності: ті, хто багато заробляє, платять високі внески. Хто мало заробляє, той мало платить. При приватному медичному страхуванні внесок розраховується відповідно до ризику і не зменшується при зниженні доходу. Тому приватно страхуватися мають лише ті, хто постійно має необхідний дохід.

Договір між приватним медичним страхуванням і застрахованим укладається за приватним правом. Це також означає, що на відміну від державного медичного страхування, Ви не зобов’язані оформляти приватну медичну страховку. Приватна страхова компанія може сама обирати своїх контрактних партнерів, вимагати перевірки здоров’я, розраховувати премії за ризик у разі попередніх проблем зі здоров’ям або і повністю відмовитися від договірних відносин.

Обсяг і якість вибраного страхового покриття вказуються індивідуально в кожному договорі. Внески в приватне медичне страхування розраховуються на основі фактичного ризику, який визначається віком на час оформлення страхування, станом здоров’я та статтю кожної застрахованої особи – і, звичайно, обсягом послуг обраного тарифу. Соціального перерозподілу між застрахованими особами немає. Люди похилого віку платять більше, ніж молоді, а ті, хто мають проблеми зі здоров’ям, при вступі платять більше, ніж здорові люди. Послуги, включені в договір, гарантовано надаються. Страховка не може змінювати договори.

Хто знову підлягає обов’язковому страхуванню через те, що їхній дохід став нижче обов’язкового ліміту, все одно може бути звільнений від обов’язкового страхування. За певних умов це можуть зробити і приватно застраховані особи, які стають безробітними або влаштовуються на неповний робочий день. Важливо те, що кожен, хто був звільнений від обов’язкового страхування, навряд чи зможе повернутися до системи державного медичного страхування. Після 55 років перехід з приватного на державне медичне страхування, як правило, неможливий.

Працівники, робочий дохід яких нижчий від ліміту обов’язкового страхування, є обов’язковими членами страхових компаній. Вони не можуть оформити повну приватну страховку. Якщо Ви все-таки хочете бути приватним пацієнтом, Ви можете оформити додаткове до державного приватне медичне страхування.